Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Справа № 922/4421/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Іванової Л.Б., Акулової Н.В. (доповідач), Козир Т.П.розглянувши касаційну скаргу Приватного вищого навчального закладу Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 рокута на рішеннягосподарського суду Харківської області від 02.12.2014 рокуу справі № 922/4421/14 господарського суду Харківської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут"доПриватного вищого навчального закладу Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія"простягнення 571514,00 грн. та розірвання договору оренди

За участю представників:

від позивача: Мілованов С.Б. (дов. №105/01 від 30.09.2014 року);

від відповідача: Замікула Б.С. (дов.№88 від 05.03.2015 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.12.2014 року по справі №922/4421/14 (суддя: Доленчук Д.О.) позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного вищого навчального закладу Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" грошові кошти у розмірі 571514,00 грн., як збитки, нанесені при неналежному використанні орендованих приміщень; розірвано договір оренди нежитлових приміщень №36 від 01.02.1998р., укладений між Акціонерним товариством "Харківський проектний інститут" та Харківським гуманітарним інститутом "Народна українська академія"; стягнуто з Приватного вищого навчального закладу Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" суму судового збору у розмірі 12648,28 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 року у справі №922/4421/14 (судді: Горбачова Л.П., Істоміна О.А., Тарасова І.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення; рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2014р. по справі 922/4421/14 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог; суди попередніх інстанцій дійшли висновку про стягнення з відповідача на користь позивача збитків, нанесених при неналежному використанні орендованих приміщень на підставі ст.ст.22, 1166, 1192 ЦК України; та розірвання договору оренди нежитлових приміщень №36 від 01.02.1998р. на підставі ст.773 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Приватний вищий навчальний заклад Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія" звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 року та рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2014 року у справі №922/4421/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський проектний інститут" просило залишити рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 року по справі №922/4421/14 без змін та відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Представник відповідача, у судовому засіданні, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.02.1998р. між сторонами був укладений договір оренди нежитлових приміщень №36 з додатковими угодами до нього, відповідно до умов якого позивач (орендодавець) передав в оренду відповідачу (орендарю) нежитлові приміщення для використання їх в учбових цілях, відповідно до п.1.1. якого орендар прийняв від орендодавця нежитлові приміщення в корпусах, позначених літ. "А-5", "Б-8", "В-3", загальною площею 5825,6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лермонтовська, буд. 27.

Згідно з актом приймання-передачі до договору оренди усі приміщення, в тому числі і корпус "Літ.Б-8" знаходились в нормальному стані.

Додатковою угодою №1 від 01.07.2000р. до договору оренди був встановлений строк оренди до 01.02.2020р.

Додатковою угодою №3 від 01.03.2013 року до договору оренди були внесені зміни до договору та встановлено, що орендар прийняв в найм від орендодавця нежитлові приміщення в корпусі літ. "А-5", загальною площею 1052,54 м.кв., та в корпусі літ. "Б-8", загальною площею 1137,14 м.кв., всього - 2189,68 м.кв.

Плату за оренду приміщень орендар перераховує орендодавцю по його рахунках кожного місяця з 25 по 30 число кожного місяця. (пунктом 3.1. договору).

Пунктом 2.2.2. договору оренди сторони погодили, що орендар зобов'язаний проводити за власний рахунок поточний ремонт займаних приміщень, а проведення робіт, що виходять за межі поточного ремонту можливе тільки за попереднім узгодженням об'ємів, строків і порядку оплати з орендодавцем, про що складається відповідний протокол.

Відповідно до пункту 2.2.6. договору оренди орендар зобов'язаний при достроковому звільнені приміщень здати орендодавцю приміщення за актом в справному стані.

Листом від 11.06.2014 року №240 Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія" повідомив ТОВ "Харківський проектний інститут" про дострокове звільнення з 01.07.2014 року приміщень 1-го, 2-го та 7-го поверхів будівлі "Літ. Б-8", розташованих за адресою: м.Харків, вул. Лермонтовська, буд. 27.

Акт прийому-передачі приміщень 1-го, 2-го та 7-го поверхів корпусу літ. "Б-8" в м. Харкові, по вул. Лермонтовській, 27 не було підписано позивачем у зв'язку з незадовільним станом приміщень 7 поверху корпусу літ. "Б-8".

23.06.2014 року комісією в складі працівників ТОВ Харківський проектний інститут" було складено Акт про встановлення факту руйнування орендарем - ХГУ "НУА" цілісної частини нерухомості офісної будівлі літер "Б-8" по вул.Лермонтовській, №27 в м.Харкові, а саме: 7-го поверху будівлі, що є приватною власністю ТОВ "Харківський проектний інститут". Генеральним директором ТОВ "Харківський проектний інститут" Рундіною Л.В. було викликано Державну службу охорони для фіксування факту руйнування та подано заяву до правоохоронних органів з поясненнями - КП №10690 від 23.06.2014 року.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що Харківським національним університетом будівництва та архітектури на замовлення ТОВ "Харківський проектний інститут" було зроблено Висновок про технічний стан несучих та огороджувальних конструкцій 7-го поверху нежитлової будівлі "Літ. Б-8", що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лермонтовська, буд. 27.

Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса зроблено Висновок комплексного експертного будівельно-технічного та електротехнічного дослідження № 6712/6713 від 24.09.2014 р. відповідно до якого встановлено, що технічний стан приміщень 7-го поверху з урахуванням пошкоджень в результаті експлуатації - незадовільний, тобто експлуатація елементів будинку можлива лише при умові проведення їх ремонту.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не було доведено того факту, що сума збитків у розмірі 571 514,00 грн була спричинена не з його вини або іншими особами, тому суди дійшли висновку про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 571 514, 00 грн. як збитків, нанесених при неналежному користуванні орендованим приміщенням на підставі ст.ст. 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України; зазначивши, що факт істотного порушення відповідачем умов договору оренди від 01.02.1998 року підтверджено належними доказами, а відповідачем не надано суду доказів в спростування порушень умов договору суди попередніх інстанцій дійшли висновку, про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №36 від 01.02.1998 року укладеного між Акціонерним товариством "Харківський проектний інститут" та Харківським гуманітарним інститутом "Народна українська академія" на підставі ч.773 Цивільного кодексу України.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватись достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Судами попередніх інстанцій не дана оцінка, акту від 23.06.2014 року який складений в односторонньому порядку без виклику представників відповідача комісією в складі працівників ТОВ Харківський проектний інститут" про встановлення факту руйнування орендарем - ХГУ "НУА" цілісної частини нерухомості офісної будівлі літер "Б-8" по вул.Лермонтовській, №27 в м.Харкові, а саме: 7-го поверху будівлі. Не дана оцінка, які саме руйнування були зафіксовані актом від 23.06.2014 року та в чому вони полягають порівняно з актом приймання-передачі приміщення в оренду Харківському гуманітарному інституту "Народна українська академія" від 01.02.1998 року.

Приймаючи як доказ Висновок комплексного експертного будівельно-технічного та електротехнічного дослідження № 6712/6713 від 24.09.2014 р. суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що даний висновок складено без врахування акту приймання-передачі приміщення від 01.02.1998 року.

Суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що висновок про технічний стан несучих та огороджувальних конструкцій 7-го поверху нежитлової будівлі "Літ. Б-8", що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лермонтовська, буд. 27 складено у зв'язку з тривалим строком експлуатації будівлі та виникненими пошкодженнями. А Висновок комплексного експертного будівельно-технічного та електротехнічного дослідження №6712/6713 від 24.09.2014 р. Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса ґрунтується на висновках про технічний стан будівлі складених Харківським національним університетом будівництва та архітектури в 2014 році.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що позивач просить стягнути грошові кошти як збитки, понесені при неналежному використанні орендарем приміщення.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, чи наявні у даному випадку усі елементи складу цивільного правопорушення, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, а саме не встановлено чим саме підтверджується факт заподіяння відповідачем збитків позивачу, наявність протиправної поведінки відповідача та причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками.

Судами попередніх інстанцій не зазначено, якими належними доказами підтверджуються обставини, що пошкодження приміщення 7 поверху будівлі літ "Б-8" по вулиці Лермонтовській, 27 в м.Харкові були спричинені саме внаслідок умисних протиправних дій орендатора (відповідача), оскільки наявність укладеного між сторонами по справі договору оренди нежитлових приміщень №36 від 01.02.1998 року не може бути безумовним доказом того, що пошкодження майна сталося саме з вини відповідача.

Суди попередніх інстанцій при винесенні судових рішень посилаються на ст.ст.1166, 1192 ЦК України, якими передбачено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду та способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого.

Зміст глави 82 ЦК України присвячений зобов'язанням, що виникають не з договорів.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення та постанова у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для скасування прийнятих судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу Українипереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного вищого навчального закладу Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 року та рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2014 року у справі №922/4421/14 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя Л.Б. Іванова

Судді: Н.В. Акулова

Т.П. Козир